В Україні з ініціативи Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) 17-23 жовтня 2005 року в Україні та країнах Європи вперше проводиться Європейський тиждень імунізації. Мета акції, котра відтепер буде проводитися щорічно, – підвищення рівня охоплення вакцинацією через досягнення більш глибокого розуміння того, що кожна людина потребує захисту від хвороб, керованих за допомогою вакцин, та має на це право, підвищення рівня інформованості населення, покращення комунікації та пропаганди імунізації.

Імунізація вважається одним із найбільш ефективних та економічно доцільних серед заходів медичного втручання в епідемічний процес, які існують на теперішній час. У зв’язку із різким зниженням розповсюдженості захворювань, які попереджаються за допомогою вакцин, та спалахів цих захворювань, за останні роки багато інфекційних захворювань відійшли в минуле.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”- профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюку, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до календаря щеплень. Всі щеплення в Україні проводяться відповідно до схем Національного календаря щеплень – щороку це 98-99% населення (основний контингент – діти). ВООЗ рекомендує здійснювати щеплення дітей не менше 95% (100% охоплення не може бути через протипоказання з різних причин).

У 2002 році з метою комплексного вирішення проблем, пов’язнаних із проведенням щеплень населення, Кабінетом Міністрів України затверджено Програму імунопрофілактики населення на 2002-2006 роки, яка передбачає щорічне бюджетне фінансування на здіснення заходів, передбачених Програмою.

Планова імунізація проти таких захворювань, як поліомієліт, правець, дифтерія та кашлюк щорічно рятує життя приблизно 3 мільйонів осіб в усьому світі. Окрім того, вона позбавляє мільйони людей від страждань, пов’язаних із тяжкими хворобами та інвалідністю. Імунізація здатна попереджувати розповсюдження деяких інфекційних хвороб, завдяки так званому колективному (популяційному) імунітету: якщо рівень імунізованих людей серед даної групи населення достатньо високий – не менше 95%, то це попереджає розповсюдження захворювань.

В даний час в Україні, з метою попередження інфекційних захворювань, проводиться імунізація населення проти 9 інфекцій: дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, епідемічного паротиту, краснухи. В умовах низьких показників захворюваності деякі люди вважають, що вакцинація представляє більшу загрозу, ніж сама хвороба. Ці помилкові уявлення призвели до росту захворювань високонтагіозними інфекціями, такими як кір, дифтерія, краснуха та кашлюк. Існують беззаперечні фактичні дані щодо того, як хвороби знову проявляються при зниженні рівня охоплення імунізацією.

Разом з тим, постійно проводяться наукові розробки нових вакцин, багато з яких вже впроваджені в календарі щеплень ряду європейських країн, зарекомендувавши себе як високоефективні специфічні засоби імунопрофілактики керованих інфекцій – вакцини для профілактики гепатиту А, гемофільної інфекції, вітряної віспи, вакцина з ацелюлярним кашлюковим компонентом дифтерія-правець-кашлюк. В Україні на даний час проводиться робота щодо вдосконалення існуючого національного календаря щеплень.

Зважаючи на досягнення світового співтовариства у ліквідації багатьох інфекційних захворювань з впевненістю можна стверджувати, що майбутнє в боротьбі з інфекційними захворюваннями належить вакцинопрофілактиці.

Протягом цього тижня МОЗ особливу увагу приділяє діяльності, направленій на вакцинацію найбільш незахищених груп населення – чим більше людей буде охоплено щепленнями, тим більше життів буде врятовано.

Інформаційно:

За останні десятиліття стан здоров’я населення у світі значно покращився, проте покращення цих показників у всьому світі та у рамках Європейського Регіону відбувається нерівномірно. У 2004 році у 6 країнах Регіону рівень охоплення щепленнями вакциною для профілактики кору склав менше 85% (у той час, як рівень колективного імунітету, який гарантує відсутність спалахів інфекційних захворювань повинен бути не менше 95%). Тому у цих країнах рівень захворюваності на кір значно вищий, ніж у інших країнах Регіону.  

У зв’язку із незадовільним рівнем охоплення вакцинацією за останні роки мали місце великі спалахи захворюваності:

·       Епідемія дифтерії в країнах СНД в 1990-і роки, яка досягла найвищого рівня у 1995 році, коли число випадків перевищило 50 000 осіб

·       Більше 100 000 випадків кору (тільки у період спалахів захворюваності), зареєстрованих у країнах Центральної і Західної Європи у 2002 – 2004 роках.

В довакцинальний період на території України реєструвалась висока захворюваність і смертність від інфекційних хвороб, так на початку ХХ сторіччя протягом 15 років тільки від кору померло близько 500 000 дітей. За роки проведення заходів з імунопрофілактики в країні рівень захворюваності на інфекційні хвороби знизився у десятки разів, проте, зниження рівня охоплення щепленнями, яке мало місце у середині 90-х років, призвело до епідемії дифтерії, збільшення розповсюдженості захворювань на кір та краснуху.

Під час епідемії дифтерії в Україні у 1994-1996 роках на території більшості областей реєструвалась підвищена захворюваність на дифтерію, навіть із смертельними випадками - у 1995-1996 рр. від цієї хвороби померли 317 осіб, у тому числі 79 дітей.

В Україні, завдяки щепленням, у 2004 році вдалось знизити захворюваність практично на всі зазначені інфекції, а поліомієліт з 2002 року в Україні ліквідовано.