Безпека по-НАТОвськи: північноатлантична інтеграція України

Події на Сході все більше викликають активні дискусії навколо проблеми убезпечення від агресії. Гарантом безпеки багато хто називає НАТО. Так, наприклад, наші Західні сусіди у свій час не відмовили Альянсу і тепер впевнено себе почувають у світовому просторі. Про те, як же наразі можуть розвиватися стосунки України з Північноатлантичним союзом, ми поговорили із Тетяною Брежнєвою – директором Центру євроатлантичної інтеграції в Дніпропетровську.
 
Яка зацікавленість НАТО в саме Україні?
Україна особливий партнер Альянсу. Її ступень співробітництва поступався до цього року тільки Росії. Ми настільки інтегровані в нього через партнерство, що відрізняємося від країни-члена практично лише тим, що не впливаємо на процес прийняття рішень (за виключенням операцій, в яких беремо участь) та не маємо права на захист НАТО в разі агресії з боку третьої сторони, оскільки не є його членом. Незалежна, демократична, стабільна держава, безумовно буде країною, в членстві якої зацікавлені.
 
Чи будуть в нашої країни якісь особливі, у порівнянні з іншими державами, обов’язки? Якщо так, то які?
Ні. Кожна країна-член має рівні права та обов’язки в порівнянні одна з одною. Але ми ж розуміємо, що рівень розвитку держав різний. Тому в НАТО діє принцип спеціалізації, який дозволяє їм виконувати в Альянсі те, на що більш здатні.
 
Як вважаєте, що може виконувати Україна? На що вона більш здатна?
На сьогодні Україна вже має свої досягнення у виконанні такого плану. Так використовується транспортний літака Ан‑124‑100 для стратегічних авіаперевезень. Наші миротворці брали участь (в різний час) майже у всіх операціях НАТО, зокрема антитерористичній в Середземному морі, а також в заходах проти піратів. У 2013 році з країн-партнерів тільки Фінляндія та Україна заявили про готовність участі в Сил реагування НАТО (СРН). У майбутньому наша держава здатна виділити спеціальні підрозділи до СРН, наприклад, в складі Батальйону хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту. Україна може бути повноправним учасником у сфері побудови Програми Активної багатошарової системи протиракетної оборони НАТО театру військових дій. Таких прикладів можна навести ще багато.
 
Уявімо, що ми в НАТО. Як би розгорталася ситуація проти агресії Росії?
Тут очевидно: союз захищатиме всіма наявними в організації способами свою країну-члена в разі будь-якої агресії в її бік. Це навіть прописано в північноатлантичному Договорі. Ми зараз ось бачимо, як Альянс поширив свою присутність біля території України. Адже події можуть розвиватися таким чином, що є потенційна загроза небезпеки. НАТО здійснює низку заходів для посилення безпеки балтійських країн: патрулювання повітряного простору, посилення військово-морських угрупувань країн-членів в Чорному, Середземному та Балтійському морях, приведення в бойову готовність «за викликом» Сил реагування НАТО тощо.
 
Скільки коштів необхідно виділяти з державного бюджету на подібну співпрацю?
Це порахувати неможливо, все залежить від того, в яких програмах ми будемо брати участь. Точно відома тільки сума утримання Місії Україна-НАТО при Штаб-квартирі Альянсу, так це Україна платить і зараз. Країни-члени роблять внески, виходячи із своєї фінансової спроможності. Вони, як правило, використовуються для тих елементів структури НАТО, в яких ці держави беруть участь. Також є Цивільний та Військовий бюджети, які мають свої особливості формування та спрямування з них коштів.  В Альянсі існує ще й Програма інвестицій у безпеку НАТО (NSIP). Вона використовується для фінансування об’єктів і обладнання, необхідних для забезпечення двох Верховних командувань НАТО. Це через те, що їх утримання виходить за межі вимог національної оборони окремих держав.
 
Які найголовніші та найзначніші програми НАТО, куди долучена Україна?
Як вже зазначалося, Україна – єдина країна-партнер, яка, так чи інакше, долучилася до усіх поточних операцій і місій під проводом Альянсу. Одна з найвідоміших – Операції з підтримання миру. Так наша держава має сталу репутацію країни, яка робить гідний внесок у зміцнення євроатлантичної безпеки: розгортає свої війська пліч-о-пліч з миротворцями. У програмі Реформа структур безпеки і оборони Україна прагне модернізувати успадковані з часів холодної війни велику кількість збройних сил, які здатні гарантувати безпеку й стабільність на євроатлантичному просторі та за його межами.

У рамках програми Перепідготовка й адаптація колишніх військовослужбовців у напрямі оволодіння ними цивільними спеціальностями впроваджуються у життя різні ініціативи, щоб допомогти Україні вирішити це питання. Зокрема нам надається експертна допомога у розробці комплексного курсу. Станом на кінець 2013 року, пройшли перепідготовку майже сім тисяч офіцерів, причому в середньому 75% з них протягом шести місяців змогли працевлаштуватися.
А ще є такі програми, як знищення запасів зброї та боєприпасів, економічні аспекти оборони, планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру, військова співпраця, наука і охорона довкілля, інформування громадськості тощо.
 
Яка загроза та від кого є для НАТО?
Основними загрозами в Альянсі є збройний напад на країну-члена. Також варто зазначити, що в новому високорозвиненому глобальному світі виникли такі проблемі, як кібертероризм, енергетична небезпека, перебої в постачанні життєво важливих ресурсів, розповсюдження ЗМУ та засобів її доставки. Неодноразово спостерігали міжнародний тероризм, підтримку або фінансування деякими державами піратства (Сомалі). Не можна не згадати про країни-ігої (наприклад, Північна Корея).

Як проходитиме процес вступу України до НАТО?
Така процедура триватиме у декілька етапів. Якщо коротко, то це спочатку визначення України на державному рівні, що єдиним способом гарантії безпеки є її участь в НАТО. Далі відбувається законодавче оформлення рішення про вступ (Закон про основи національної безпеки держави, Воєнна доктрина, Стратегія національної безпеки держави тощо). Після цього наша держава повинна долучитися до так званого Плану дій заради членства в НАТО і почати реалізацію Річних національних програм. Це може тривати до 10 років і аж доки під час саміту Північноатлантичної Ради генеральний Секретар НАТО офіційно не запросить Україну стати її членом. Але це ще не кінець: опісля триватиме процес ратифікації Угоди про вступ між нашою державою та НАТО вищими законодавчими органами (парламентами) всіх країн-членів НАТО (може бути до 2 років), а потім уже прийняття Верховною Радою України північноатлантичного Договору.
 
Що саме зміниться у стосунках нашої країни з іншими державами після вступу?
НАТО не впливає на двосторонні відносини між державами. Але навряд якась країна здійснить політичний тиск або збройний напад на члена НАТО, усвідомлюючи, до чого це може призвести.
 
Яких змін чекати у внутрішньому житті країни після вступу?
Насправді значних змін не буде ніяких. Але є люди, які не розуміють, що обійдеться без погіршень, й, відповідно, проти вступу. Це через інформаційну пропаганду комуністів, та й багато населення продовжує мислити радянськими стереотипами. Не можна не згадати й про спротив еліти, якій необхідно буде не тільки  приймати численні закони, але й виконувати їх.

 

Олеся Савенко

E-NEWS.com.ua