Результаты выборов в Киеве: победа киевлян или политиков?

У четвер 12 .06.2014  в приміщенні “Майдану закордонних справ» (Київ, вул. Трьохсвятительська 13) відбувся круглий стіл на тему: “Результати виборів в Києві: перемога киян чи політиків?”.  Коротко про перебіг дискусії у тезах учасників:

Ігор Луценко - депутат  Київради, партія «Батьківщина»:
Київська політика, на сьогодні, стала на наступний свій щабель, тому, що раніше вона була абсолютно марґіналізована, її не існувало, а зараз вона існує. Перше,  прийшла зірка національної політики – Кличко. І в контексті цього усі будуть дивитися, що він робить і згадувати, що є Київ з його проблемами. Друге, - це були перші постмайданівські вибори, в результаті яких  майданівські політики отримати формальний статус. Мій прогноз: від Київради не слід очікувати якихось нехороших дуже радикальних речей, тобто Київрада не стане пунктом експансії київських корупціонерів на інтереси київської територіальної громади.

Олександр Бригинець - народний депутат України:
Сьогодні  у кожному партійному осередку є певна кількість громадських активістів, які прийшли в Київраду - це, як на мене, великий позитив. Їх реально є меншість. Але я впевнений, що їхня меншість буде диктувати умови Київраді. Тому, що вони будуть не просто в кулуарах розказувати про свої думки, вони будуть діяти: тільки з’являється якась небезпека, вони будуть збирати прес-конференції, виходити на мітинги, піднімати шум. І їхня активність поза стінами Київради змусить саму Київраду приймати ті рішення, які вона мусить приймати. Сьогодні у громадських активістів є реальний шанс впливати на Київраду.

Костянтин Матвієнко - експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардаріка»:
Українська політична практика свідчить: будь-які різнорівневі вибори поєднувати не можна. Для того, щоб виборець мав змогу зробити компетентний і мінімально емоційний вибір, він, повинен обирати кожний тип влади окремо. Склад Київради свідчить про те, що Майдан там представлений мінімально. Ця рада (Київрада) є перехідною.  В них від початку каденції є 500 днів - це замало. Що вони повинні зробити? Це, передусім, статут міста Києва. Статут - це  конституція, мало хто звертає на нього увагу, але він регламентує дуже багато позицій, які стосуються життєдіяльності і територіальної організації влади. Також ця Київрада має створити, принаймні, технічне завдання на генеральний план міста. Київ треба планувати, як агломерацію.

Олександр Доній – народний депутат України, голова Центру досліджень політичних цінностей:
Аргумент, що поєднання (різнорівневих) виборів – це економія бюджету – неправдивий, бо гроші витрачаються прозоро. Витрачаються на поліграфію, на членів комісії і т. д. А зловживання від непрозорого складання списків,  що в подальшому призведе до ймовірних зловживань на рівні місцевої ради можуть бути в рази більші, ніж ця економія. Як виборцю мені не вистачало зустрічей із кандидатами. Із 1,5 тис.  кандидатів до мене та до мого мікрорайону ніхто не дійшов. Також я не бачив кандидатів до Київради, яких є 1,5 тис., на акціях по збереженню стародавнього Києва. Тому не знаю, яка їхня позиція стосовно тої чи іншої забудови.

Анатолій Велімовський - депутат Київради, партія «УДАР»:
 Я дуже радий, що в Києві з’явились мажоритарники. Тому, що проблематика на рівні масивів-мікрорайонів не мала ніякого механізму вирішення і змушена була виходити на рівень Верховної Ради. Неправильно коли депутат ВР змушений вирішувати питання протікаючих дахів та інші подібні речі. Сьогодні мажоритарники разом із адміністрацією починають у цьому розбиратись та вирішувати ці питання. З 91-го року у Києві робили тільки одне – заробляли гроші.  Напівзаконно або незаконно взагалі! Вибивали земельні ділянки, будували багатоповерхівки, готелі, ТЦ, «пилили» бюджет і т. д. – в Києві реально не робилосься нічого.

Організатори:
ГО “Центр досліджень політичних цінностей”, “Київський клуб”.