Роль ВРУ в подготовке к выборам Президента

Найбільшим вагомим рішенням парламенту стало прийняття рішення про зменшення мінімального кількісного складу ДВК до 9 осіб, що дозволило утворити ДВК та забезпечити початок їх діяльності з підготовки та проведення позачергових виборів Президента.

 

6 травня 2014 р. народним депутатом України В. Карпунцовим на розгляд парламенту було внесено проект Закону “Про внесення змін до статті 24 Закону України “Про вибори Президента України” (реєстр. № 4813). Того ж дня законопроект було ухвалено у першому читанні та в цілому і підписано виконувачем обов’язки Президента. Закон передбачає зменшення мінімального кількісного складу ДВК з 12 до 9 осіб. Його прийняття дозволило вирішити проблему формування ДВК (які мали бути утворені 6 травня 2014 р.), зумовлену тим, що багатьма кандидатами на пост Президента України не було запропоновано кандидатур до складу ДВК, тоді як ОВК не змогли “доукомплектувати” ДВК до мінімально необхідного кількісного складу  (більш детально див. п. 4 цього Звіту). Хоча прийняття цього Закону заслуговує на позитивну оцінку, сам факт його прийняття менш ніж за місяць до дня голосування є порушенням рекомендацій Венеціанської комісії, за якими зміни до виборчого законодавства мають вноситись не пізніш ніж за рік до виборів.

 

18 квітня 2014 р. Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради проект Закону “Про внесення змін до Кримінального кодексу України” (реєстр. № 4741). Законопроект передбачав посилення відповідальності за злочини проти виборчих прав громадян, уточнення поняття підкупу виборців (до відповідальності передбачалось притягати як тих, хто пропонував неправомірну вигоду, так і тих, хто її одержував), а також внесення інших суттєвих змін до ст.ст. 157-160 КК України. Законопроект було розроблено Міністерством внутрішніх справ України у співпраці з ВГО КВУ, Громадянською мережею ОПОРА та Міжнародною фундацією виборчих систем. На жаль, через відсутність значної кількості депутатів парламент не зміг ухвалити рішення про його включення до порядку денного засідання Верховної Ради, що фактично означало зняття його з розгляду.