У столиці їх сотні і ця кількість продовжує зростати рік за роком. Біля станцій метро, на площах, у підземних переходах і просто на тротуарах вони чекають на киян. Торгівельний рай із вибором на будь-який смак: натуральні ковбаси, шаурма, лосини, кросівки, сумки, за фасадом якого — смердючі смітники. Вони — це кіоски, пережиток дикого ринку 90-х, який у ХХІ столітті нікуди не зник. Більшість з них мають дозволи, проте ніхто їх не перевіряє і не слідкує. Хто наживається на нелегальному бізнесі?

Світ кіосків – це сфера особистого грошового інтересу чиновників різного рівня – від районного до самого верху - київської мерії та міської адміністрації. Зовні все законно, у приватних підприємців є потрібні дозволи і документи. Однак, яким чином і який орган міг дозволити такий безлад у місті - зрозуміти важко.

Найпекельніше місце скупчення МАФів – метро «Вокзальна». Тут – щільне скупчення яток, кіосків, лотків, розкладок, яке в народі називають «шанхаєм». Торгують крамом і харчами невідомого походження і сумнівної якості.

Продавці стверджують, що дозволи на комерцію є у всіх, проте 22 кіоски встановлено тут нелегально. За два дні вивезли лише… два. Поки триває евакуація, власники інших нелегальних МАФів потроху евакуюються власними силами.

Олені, приватному підприємцю, довелося закрити свій бізнес і звільнити шістьох працівників: вона не витримала конкуренції з кіосками. Півроку тому вона відкрила перукарню, втіливши свою мрію. Та кіоски «експрес-стрижок», які почали виростати, як гриби після дощу, позбавили її бізнесу.

— Ми закрилися, тому що стихійних кіосків «експрес-стрижка» все більше і більше, а як вони відкриваються — незрозуміло! — говорить Олена.

Співробітники самих кіосків з готовністю показують документи, що мають підтвердити законність бізнесу. Серед паперів – навіть дозвіл від СЕС. Чи справжні ці папери? За відповіддю звертаємося безпосередньо до начальник Головного управління Державної санепідемслужби України у місті Києві Олега Рубана: — Це неможливо! — обурюється чиновник. — Такого не може бути. У жодній державі немає такого, аби проводились такі операції на вулиці, без води.

У столиці існує близько 20 тисяч кіосків, офіційних МАФів – 7 тисяч. Проте зараз всі «малі архітектурні форми» під забороною: термін дії старих дозволів добіг кінця, а нових не видають. Не розроблена владою і карта, на якій буде визначено, де можна встановлювати кіоск, а де ні.

Щоразу спроби зменшити число кіосків призводять лише до збільшення їхньої кількості. Колишній власник кіосків, який попросив не називати його ім’я, пояснює, що всі дозволи можна купити і в кожного кіоску є свій дах:

— Якщо ви бачите маленький ларьок, то це значить, що його кришує міліція, якщо ви бачите великий ларьок, це значить, що його кришує прокуратура, — запевняє екс-бізнесмен. Усі зміни, які відбуваються на цьому ринку, тільки в цінах. Вони зростають після змін керівників районів, однак прізвища виконавців залишаються незмінними.

Якщо доходи від МАФів, на початку 90-х допомагали українцям вижити, то у наші дні їхня прибутковість конкурує з доходами Торгівельно-розважальних центрів. Супермаркети вже давно залишились позаду. Тож понад 10 мільярдів гривень - саме в таку суму оцінюють прибутковість МАФівського бізнесу - замість міської скарбниці наповнюють чиїсь інші кишені. І з приходом нової влади у столиці видимого опору навалі кіосків не видно. Судячи з усього, ця МАФія – безсмертна.

Источник