Епідеміологічна та епізоотична ситуації у світі щодо пташиного грипу

Інформаційний лист МОЗ України

Пташиний грип - це інфекційна хвороба птахів, що викликається одним з штамів вірусу грипу типу А. Вона вперше була виявлена в Італії більше ста років тому і зустрічається повсюдно. Вважається, що всі птахи в тій чи інший мірі сприйнятливі до даної інфекції. 15 підтипів вірусу грипу можуть викликати хворобу птахів, високу патогенність мають підтипи H5 і H7. Мігруючі водоплавні птахи - найчастіше дикі качки - є природним резервуаром вірусу пташиного грипу і причиною заносу інфекції у домашні господарства. Разом з тим, у силу природної резистентності, ці птахи менше всього сприйнятливі до інфекції і можуть подолати в процесі міграції значні відстані.

Особливо сприйнятливі до грипу кури та індички. 

З 15 підтипів вірусу пташиного грипу H5N1 викликає особливу турботу з кількох причин: 

H5N1 мутує дуже швидко і, як підтверджено, має схильність одержувати гени від вірусів, що інфікують інші види тварин; 

підтверджена здатність H5N1 викликати важку хворобу у людини; лабораторні дослідження продемонстрували, що виділені популяції цього підтипу мають високу патогенність і можуть бути причиною важкого захворювання у людини. 

Перший підтверджений випадок зараження людей пташиним грипом відбувся у Гонконзі в 1997 році, коли штам H5N1 викликав важке респіраторне захворювання у 18 осіб, з яких 6 померло. Захворювання людей відбувалися в той же самий час, коли мала місце епідемія високо патогенного пташиного грипу, і були викликані тим же самим штамом, що і серед популяції домашніх птахів. Хворі мали тісний контакт з інфікованою домашньою птицею. 

У даний час продовжуються спалахи вірусу грипу підтипу А (H5N1) серед птахів і людей у В'єтнамі, Індонезії, Камбоджі, а також серед птахів - у Японії, Росії, Республіці Казахстан. У 2005 році у Китаї зафіксували захворювання пташиним грипом серед гусей. 

Спалахи в Росії і Казахстані свідчать про поширення вірусів H5N1 за межі свого первісного місця перебування в країнах Південно-Східної Азії. За повідомленнями ФАО, незважаючи на значні запобіжні заходи, у багатьох районах В'єтнаму, Індонезії та у деяких районах Камбоджі, Китаю, Таїланду і, можливо, Лаосу продовжують виявляти вірус H5N1. Спалахи в Південно-Східній Азії, у результаті яких загинуло чи було знищено більш 150 мільйонів птахів, мали серйозні наслідки для сільського господарства і, особливо, для численних сільських жителів, що одержують засоби існування та продукти харчування зі своїх присадибних ділянок. 

Спалахи пташиного грипу H5N1 серед домашніх птахів у Японії, Малайзії і Республіці Корея були успішно ліквідовані.  Випадки захворювання людей, більшість з яких відбулося в сільських районах у результаті прямого контакту з хворою або мертвою домашньою птицею, були підтверджені в чотирьох країнах: В'єтнаму, Таїланду, Камбоджі й Індонезії. Були зареєстровані тільки кілька випадків обмеженої передачі інфекції від людини до людини. 

За даними ВООЗ з грудня 2003р. по 5 серпня 2005р. у світі зареєстровано 112 випадків інфікування людей вірусом грипу птахів А (H5N1), з них 57 - з летальним результатом:  В'єтнам - захворіло 90 осіб, з них померло 40; Таїланд - захворіло 17 осіб, з них померло 12; Камбоджа - захворіло 4 осіб, з них померло 4; Індонезія - захворіло 1 особа, з них померло 1. 

З кінця липня 2005 року офіційні повідомлення ряду країн свідчать про те, що географічне поширення вірусу H5N1 розширилося. У Російській Федерації епізоотії грипу птахів зареєстрована на території 45-ти районів 7-ми суб'єктів Російської Федерації (Новосибірської, Омської, Тюменської, Курганської, Челябінський областей, Алтайського краю і Республіки Калмикія). Захворювання реєструються серед дикої, а також домашньої птиці в приватних подвір'ях громадян. Захворювань людей, що контактували з ураженим птахом, не зареєстровано. 

У Казахстані в декількох селах, що граничать з вогнищем спалаху в Сибіру, відбулися випадки захворювання серед домашніх птахів. 

Результати епізоотологічного розслідування показали, що зараження домашньої птиці відбулося у результаті контакту з дикою птицею. У біологічному матеріалі від домашніх птахів виявлені віруси грипу А (Н5N1). Генетичні дослідження установили його споріднення з вірусами, виділеними в Південно-Східній Азії, що викликали масові епізоотії птахів, а також важкі захворювання людей, що контактували з зараженим птахом. 

Донедавна вважалося, що віруси грипу птахів не патогенні для людей і у випадку зараження викликають у них швидко плині симптоми кон'юнктивіту, легке нездужання й іноді - слабковиражений респіраторний синдром. Це положення виявилося спростованим у 1997 році у Гонконзі. У результаті швидкого поголовного знищення курей у цьому регіоні випадки подальшого інфікування людей були припинені. 

Віруси грипу А (Н5N1), виділені від людей і птахів у 2004 році, істотно відрізнялися від вірусів А (Н5N1), виділених у Гонконзі у 1997 і у 2003 роках, що свідчить про мутації вірусу. Вірус грипу птахів А (Н5N1) у результаті мутацій різко змінив свої біологічні властивості і придбав здатність не тільки переборювати видовий бар'єр з безпосереднім інфікуванням людей, але і викликати надзвичайно важкі клінічні форми захворювань, значна частина яких закінчується летально. 

Досвід, отриманий у Південно-Східній Азії, показує, що випадки інфікування людей відбуваються рідко і що вірус не передається вільно від домашнього птаха людині. На сьогоднішній день більшість випадків захворювання людей відбулося в сільських районах. Багато у кого, але не у всіх, випадки захворювання людей відбулися в результаті прямого контакту з мертвою або хворою домашньою птицею. Випадків захворювання серед працівників птахогосподарств не зареєстровано. Не було також і випадків захворювання, викликаних вживанням у їжу м'яса чи яєць домашньої птиці, приготовлених належним чином. 

Такі фактори, як скупченість птиці і різні системи ведення фермерських господарств, також можуть впливати на імовірність виникнення випадків захворювання серед людей. 

Вакцинація людей з високою вірогідністю контакту із зараженим домашнім птахом, використовуючи існуючі вакцини, ефективні проти штамів грипу людини, циркулюючих в даний момент, може зменшити вірогідність інфікування людей одночасно штамами курячого грипу і грипу людини, і таким чином, зменшити ризик обміну генами. Робітники, залучені до догляду за домашньою птицею повинні бути обов'язково захищені проти інфекції, використовуючи відповідний одяг і обладнання. 

За даними Головного державного санітарного лікаря Російської Федерації аналіз шляхів міграції птахів показав, що в осінній період 2005 року не виключена імовірність заносу патогенного вірусу А (Н5N1) із Західного Сибіру в райони Каспійського і Чорного морів. Частина птахів летить у вищевказані райони на зимівлю чи пролітає над цією територією і зупиняється на ній, мігруючи надалі в інші регіони - Африки або Європи.

 Крім півдня Росії можливий занос вірусу з мігруючими птахами в інші країни (Азербайджан, Іран, Ірак, Грузія, Україна, країни Середземномор'я), оскільки шляхи міграції птахів восени із Сибіру проходять і через них.

 ВООЗ розділяє точку зору ФАО і МЕБ про те, що контролювати інфекцію пташиного грипу в популяціях диких птахів неможливо і не слід починати які-небудь спроби для цього. Перелітні птахи можуть переносити ці віруси в низькопатогенній формі на великі відстані, але при цьому в них звичайно не розвиваються ознаки хвороби і вони рідко гинуть від неї. Випадки виявлення у перелітних птахів вірусів високопатогенного пташиного грипу також зустрічаються рідко.

 ВООЗ оцінює ризик пандемії грипу таким чином.

 Не можна виключати можливого поширення пташиного грипу H5N1 серед домашньої птиці в інших країнах. ВООЗ рекомендує проведення посиленого епізоотичного нагляду за спалахами хвороби серед домашньої і перелітної птиці, а також оперативне застосування заходів з ізоляції, відповідно до рекомендацій ФАО і МЕБ. У країнах, де зареєстровані спалахи хвороби серед домашньої птиці, рекомендується виявляти підвищену пильність у відношенні випадків респіраторних захворювань у осіб, що мали контакти з інфікованою домашньою птицею. Надання клінічних зразків і вірусів, узятих у людей і тварин, у довідкові лабораторії ВООЗ і МЕБ/ФАО буде сприяти проведенню досліджень по оцінці ризику пандемії і подальших розробок вакцини.

 Розширення географічного поширення вірусу викликає стурбованість, тому що зростає ризик захворювання людей. Кожен новий випадок захворювання людей підвищує потенційну трансмісивність вірусу або шляхом його адаптивних мутацій, або за допомогою рекомбінації.

 Розповсюдження інфекції серед птахів збільшує вірогідність прямої її передачі людям. Якщо з часом, все більше людей стануть інфікованими, то збільшиться вірогідність того, що ці люди, у разі їх одночасного інфікування штамами людського та пташиного грипу, стануть "судиною для змішування" і з'явиться новий підтип вірусу з достатньою кількістю людських генів що легко передаватимуться від людини до людини.

 Тобто поява штаму H5N1, що вільно передається від людини до людині, може означати початок пандемії.

 Ґрунтуючись на історичних прикладах, пандемії грипу можуть виникати в середньому три-чотири рази кожне століття, коли з'являється новий підтип вірусу і швидко розповсюджується від людини до людини. Проте, поява пандемії грипу непередбачувана. В 20 столітті за великою пандемією грипу в 1918-1919 роках, яка стала причиною смерті 40-50 мільйонів чоловік по всьому світу, сталися пандемії в 1957-1958 і 1968-1969 роках. Експерти погоджуються в тому, що ще одна пандемія грипу неминуча і можливо виникне достатньо скоро.

 Сформована епідеміологічна і епізоотична ситуація у світі вимагає вживання додаткових заходів і посилення координації діяльності зацікавлених центральних та місцевих органів виконавчої влади, управлінь охорони здоров'я, органів, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний і ветеринарний нагляд у проведенні організаційних, профілактичних і протиепідемічних заходів.

 На підставі вищезазначеного, з метою недопущення виникнення та розповсюдження захворювання людей на пташиний грип необхідно: 

 1. Довести до органів виконавчої влади і зацікавлених організацій інформацію про епідемічну і епізоотичну ситуацію з грипу птахів. Організувати постійну і чітку координацію всіх зацікавлених органів і установ у роботі з профілактики грипу птахів. Забезпечити обмін оперативною інформацією. 

2. Розробити регіональні плани підготовки до можливої пандемії грипу, передбачивши виділення додаткових асигнувань на проведення профілактичних та протиепідемічних заходів, створення запасу діагностичних та лікувальних препаратів, діагностикумів для проведення лабораторних досліджень на вірус пташиного грипу людей методами РПГА і ПЛР. 

3. Забезпечити готовність лікувально-профілактичних закладів до заходів з раннього виявлення можливих хворих, наявності запасу лікувальних препаратів та дезінфікуючих засобів. 

4. Забезпечити моніторинг за циркуляцією вірусів грипу серед людей і захворюваністю населення; негайно інформувати МОЗ про випадки виділення вірусу пташиного грипу, виникнення групових або важких випадків захворювань грипом, гострими респіраторними вірусними інфекціями і пневмоніями серед працівників птахівницьких господарств. 

5. Посилити державний санітарно-епідеміологічний нагляд за птахівницькими господарствами. 

6. Вийти з клопотанням про виділення додаткових коштів для закупівлі протигрипозної вакцини, підготовленої для сезону 2005-2006 років та організувати в передепідемічний період підйому захворюваності на грип і ГРВІ першочергову імунізацію працівників птахівницьких господарств для запобігання можливого одночасного зараження циркулюючими вірусами грипу людини і птахів і формування нового пандемічного вірусу. 

7. Організувати і провести навчання медичних працівників з питань епідеміології, клініки, диференціальної діагностики, лікування і профілактики грипу птахів. 

8. Здійснювати широку санітарно-просвітню роботу серед населення про заходи профілактики грипу і гострих респіраторних вірусних інфекцій. 

У разі виникнення масової загибелі птахів, уражених вірусом грипу і з метою запобігання наслідків епізоотії для людей пропонуємо здійснення комплексу заходів: 

1. Створити оперативний штаб для координації діяльності по запобіганню поширення епізоотії птахів. Забезпечити щоденний обмін інформацією між зацікавленими службами. Провести засідання протиепідемічних та протиепізоотичних комісій. 

2. Взяти участь у розробці планів ветеринарно-санітарних заходів з метою локалізації і ліквідації епізоотій пташиного грипу. При необхідності, запроваджувати режим ветеринарного карантину в населених пунктах. Забезпечити режим ізоляції домашньої птиці від контакту з дикими водоплавними птахами. 

3. Проводити моніторинг циркуляції вірусу грипу серед дикої, домашньої птиці з метою уточнення поширення інфекції та його генетичної розмаїтості. 

4. Передбачити знищення усіх видів домашньої птиці в постраждалих населених пунктах з дотриманням правил безпеки та заборону вивозу за межі населених пунктів продуктів птахівництва, живої птиці, кормів тощо. 

5. Проводити подвірні обходи у населених пунктах, де зареєстрований падіж птахів, з метою раннього виявлення захворілих, для цього виділити додатковий медичний персонал. 

6. Посилити нагляд за водопостачанням і продуктами харчування, що реалізуються населенню.

 7. Здійснювати контроль за дотриманням техніки безпеки, забезпеченням засобами захисту осіб, які беруть участь в утилізації загиблої птиці, проведенням комплексу дезінфекційних заходів з метою запобігання можливого інфікування.

 8. Організувати проведення серологічного контролю на наявність антитіл до вірусу грипу птахів серед працівників птахогосподарств.

 9. Проводити лабораторні дослідження на наявність вірусу грипу А (H5N1) серед працівників птахогосподарств і контактних у населених пунктах, де відзначається епізоотія птахів, у випадку підозри в них захворювання на грип та ГРВІ.

 10. Забезпечити своєчасний облік всіх осіб, що контактують із птицею, інфікованою вірусом грипу, а також членів їх родин, установити за ними медичний нагляд, інформувати їх про необхідність негайного звернення в лікувально-профілактичні установи у випадку появи симптомів гострого респіраторного вірусного захворювання або інфекції очей.

 11. Проводити активну роз'яснювальну роботу серед населення щодо заходів профілактики зараження грипом птахів.

 Міністр М.Є.Поліщук

Инф. Мoz.gov.ua