Перший стаціонарний кінотеатр у Чернігові

У 1907 році в Чернігові було відкрито перший стаціонарний кінотеатр під назвою «Синематограф Иллюзион». Це була важлива подія у житті невеличкого провінційного міста. Цікаво, що відкриття «Иллюзиона» відбулося рівно через десять років після того, як чернігівці уперше познайомились з кіномистецтвом.

 

Сталося це 3 січня 1897 року, коли полковник Малиновський продемонстрував у залі Дворянського зібрання «живые картины». Після цього певний час поодинокі покази сінематографу відбувалися у непристосованих для цього приміщеннях, що не могло задовольнити зростаючий інтерес городян до нового і модного виду мистецтва.

 

Треба зазначити, що подібне становище було не лише у Чернігові. Саме тому у 1904 році виходить циркуляр «Наставления» про технічні вимоги, щодо облаштування та утримання кінематографів, який вимагав дотримання певних правил при демонстрації кіносеансів. Циркуляр, який був удосконалений та доповнений в 1911 році, став важливим поштовхом для розвитку кінематографічної справи. Наслідком цього документу і стало відкриття у Чернігові вже згаданого вище стаціонарного кінозалу.

 

Містився він в самому центрі міста на Шосейній вулиці поблизу Воздвиженської церкви у дерев'яному будинку (за сучасним магазином «Янтар»), Через кілька років господар «Иллюзиона» будує поруч з ним нове цегляне приміщення кінотеатру, який отримав гучну назву «Наука и жизнь» та на довгі роки став найкращим у губернському центрі.

Після Великої Вітчизняної війни над двома поверхами, пошкодженої під час бомбардувань споруди, збудували третій. Заразу цьому будинку міститься центральна ощадна каса. Майже одночасно з «Иллюзионом» на протилежному боці Шосейної вулиці розпочав діяти ще один кінозал під назвою «Люкс».

Будинок, у якому він містився був повністю зруйнований у 1941 році і більше не відновлювався. У1910 році за ініціативою місцевих мешканців Горлика, Богатиренка та Брусіна у Олексіївському пасажі, який у ті часи був розташований на місті двору сучасного житлового будинку по вул. Шевченко 7, відкрився кінотеатр «Экспресс». У 1912 році на вул. Шосейній з'явився кінозал під назвою «Штремер», а ще через рік на розі Шосейної та Богоявленської (Шевченко) відкрив свої двері синематограф «Мираж», який містився у приватному будинку Туровського, де діяв аж до 1922 року.

Нажаль, жоден з цих кінозалів до нашого часу не зберігся. Спочатку кіномеханіки вручну «крутили кіно», безпосередньо у глядацькому залі під акомпанемент тапера, який, залежно від сюжету, грав на піаніно веселі чи сумні мелодії. Репертуар того часу складався в основному з хронік, «страшнихдрам»та комедій,яківключалисяуодин сеанс, що тривав від однієї до півтори годин.

У ярмаркових балаганах «крутили», як правило, короткі стрічки тривалістю 5-10 хвилин. Це були кінофільми під привабливими назвами: «Женщина-русалка», «Килина выходит из воды» і тому подібне. Після Жовтневої революції доля чернігівських кінотеатрів склалася по-різному. Одні були націоналізовані майже одразу, деякі проіснували трохи довше. У 1919 році в Чернігові був відкритий перший радянський кінозал на 400 оглядових місць.

У 1939 році почав діяти кінотеатр ім. Щорса, розрахований на 563 глядача. Зруйнований під час війни, він вже через два роки після перемоги відновив свою роботу. У 1960 році у місті був збудований кінотеатр ім. Довженко, у 1975 році - «Дружба», а у 1985 - «Победа».

 

Инф.siver.info