Эра киевского метро

29 янв, 22:46

У листопаді 1960-го року в Києві між станціями "Вокзальна" й "Дніпро" почали курсувати перші підземні потяги. За час свого існування столичний метрополітен кілька разів переходив із одного відомства до іншого: підпорядковувався "Укрзалізниці", належав до комунальної власності міста. Наразі це потужне підприємство, до якого входить 3 лінії метро і 45 станцій. Щодня київська підземка перевозить понад 1,7 млн пасажирів.

Відкриття столичного метрополітену — 1960 рік


47 років тому в столиці з’явився метрополітен. Його відкриття приуроч или до святкування чергової річниці Великої жовтневої соціалістичної революції. Хоча деякі фахівці та архівні документи стверджують, що все починалося значно раніше.

 

Тільки-но Київ звільнили від фашистських окупантів і місто ще лежало в руїнах, керівництво Радянського Союзу вже ухвалило рішення про спорудження в українській столиці нового виду транспорту. П’ятого серпня 1944-го вийшла постанова Раднаркому про початок будівництва в місті підземки. Роботу почали з дослідницьких розрахунків. У 1949 році створили “Київметробуд”, який і став виконавцем основних робіт. Підземні тунелі почали прокладати в самому центрі столиці. Це тривало 11 років, аж до листопада 1960-го. Саме тоді урочисто відкрили першу ділянку Святошинсько-Броварської лінії. На п’ятикілометровому відрізку розташували п’ять станцій — “Вокзальну”, “Університет”, “Хрещатик”, “Арсенальну”, “Дніпро”.
Москвичі стали машиністами


Серед тих, кому довелося першими водити поїзди в столичній підземці, був Микола Куриленко — завдяки йому на підприємстві з’явився музей історії Київського метрополітену. Датою заснування підземки вважають все ж таки не листопад, а травень — червень 1960-го. Саме тоді чималу групу досвідчених машиністів із Москви відрядили на роботу до столиці України. “Ми ж лише у 1962-му, склавши іспити, стали машиністами київської підземки,— згадує Микола Куриленко.— Тоді екіпаж потяга був із двох осіб. Сорок сім років тому інтервал руху, як і нині, становив приблизно три хвилини. На лінії працювало п’ятнадцять пар поїздів, а п’ять станцій обладнали вісімнадцятьма ескалаторами”.

 

З 22 жовтня 1960-го водії підземних електричок, щоправда, без пасажирів, вивчали трасу, призвичаювалися до маршруту. Напередодні пуску начальник метрополітену Микола Орлов звернувся до киян із повідомленням про початок руху нового виду транспорту. Шостого листопада на станції “Хрещатик” відбулося урочисте відкриття першої черги метрополітену. Після того, як перший секретар ЦК Компартії України Микола Підгорний перерізав символічну стрічку, поїзди вирушили в путь. Микола Куриленко розповів “Хрещатику”, що з перших вагонів зберігся лише один. Нині його встановлено на території Дарницького електродепо.
Мікробіологи перевірили метрополітен


У 1971 році країна готувалася зустріти 50-річчя утворення СРСР. У цей час якраз планували пуск нової ділянки від станції “Більшовик” (нині “Шулявська”) до “Жовтневої” (нині “Берестейська”). Тут вирішили прокласти лінію неглибокого залягання. Але, щоб точно стикувати тунелі, потрібно було під величезним нахилом пройти перегін. Все начебто було готове до урочистої хвилини, навіть по радіо та в газетах оголосили про дату пуску, але коли інженери зробили контрольний огляд, то помітили, що нові болти, якими кріпили чавунні конструкції — роз’їдені. Під загрозою опинилися й урочистості. Терміново провели дослідження, під час яких висловлювали версії, що причиною може бути так званий “блукаючий” струм. Адже на поверхні курсують тролейбуси і трамваї, працює чимало підприємств. Насправді, виявилося, що у всьому винна сірчана кислота. Почали розшукувати “джерело”. На заводах, які користувалися цією речовиною, її не зберігали в такій кількості, щоб, потрапивши глибоко в грунт, вона наробила значної шкоди. Звернулися до фахівців Інституту мікробіології Академії наук України. Вчені перевірили і виявили, що це справді сірчана кислота, яку в певних умовах виробляють бактерії. Тодішній начальник служби підземних споруд і сантехніки Олександр Юрін запропонував застосувати внутрішньотунельну бетонну обойму. Завдяки цьому ділянку метро запустили вчасно.
Підземка змінила інтер’єр


Наразі столичний метрополітен це потужна організація, в якій працює понад 8 тис. осіб. Комунальне підприємство опікується майже 60 км підземних і наземних колій, 45 станціями і 115 ескалаторами. За словами начальника КП “Київський метрополітен” Петра Мірошникова, на маршрутах працює 664 вагони, з яких 288 обслуговують пасажирів на Святошино-Броварській, 189 — на Червоноармійсько-Куренівській та 189 — на Сирецько-Печерській лініях. “Протягом 2008 — 2011 років підприємство планує закупити 635 вагонів, з яких для заміни старого рухомого складу передбачено 290 та 345 — для введення нових потужностей. При цьому нові вагони підземки матимуть поліпшений інтер’єр і екстер’єр”. Він додав, що Київський міський голова Леонід Черновецький поставив перед метрополітенівцями завдання — з’єднати найближчим часом густонаселені столичні райони Троєщина і Теремки з центром міста. Відтак побудувати в цих напрямках понад 25 км сполучення та 18 станцій. Окрім цього, потрібно підвищити експлуатаційну надійність усіх об’єктів метрополітену та безпеку пасажирів. “Уже до кінця
2008-го метробудівці обіцяють здати в експлуатацію три станції — “Деміївську”, “Васильківську” і “Голосіївську”, які стануть продовженням Червоноармійсько-Куренівської лінії в напрямку Національного виставкового центру,— розповів Петро Мірошников.— До того ж незабаром мають розпочати роботи зі спорудження другого виходу зі станції метро “Вокзальна”.


Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/281109.html



Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua