Перша в Україні книжка про реалії голодомору і її видатний автор (Суми)

05 фев, 08:05

25 грудня 2012 року, в Сумській обласній науковій бібліотеці відбувся творчий вечір з нагоди 75-ти літнього ювілею письменника, краєзнавця, етнографа, історика, та публіциста, почесного громадянина м. Лебедин, члена Народного Руху України – Бориса Івановича Ткаченка.

 

Привітати поважного ювіляра прийшли шанувальники його творчості, серед яких журналісти, наукові, культурні, громадські та політичні діячі Сумщини.

 

Зустріч пройшла у затишній теплій атмосфері свята, гості згадували цікаві факти з життя письменника, акцентували на вагомості і значимості його творчого доробку щодо збереження історії України для майбутніх поколінь, бажали автору численних краєзнавчо-документальних праць невичерпної енергії на довгі роки та нових здобутків у письменницькій та громадській діяльності.

 

Борис Іванович Ткаченко (*18 грудня 1937 р. хутір Масюки Гадяцького району, Полтавської області)  — український письменник, краєзнавець, етнограф, історик, публіцист, почесний громадянин м. Лебедин, член НСПУ.

Народився в родині селян Івана Давидовича Ткаченка, і Марії Панасівни (у дівоцтві Шостак). Діда Давида родом із Лебедина розкуркулили і родина опинилася на Донбасі, там батько Іван побрався з матір’ю, яка родом теж з Лебедина. Приїхали до Гадяча, де народився Борис. Після смерті матері батько привіз дітей до Лебедина.

До школи пішов у 1945 році в Лебедині, школа була розташована у будинку де, колись жив Т.Г. Шевченко. Після закінчення 7 класів поступив до Висторопського сільськогосподарського технікуму.

1956-1959 служив в армії у Прикарпатському ВО. Був інструктором водієм, готував водіїв для армії.

Повернувшись до Лебедина працював агрономом. Саме в цей час почав перші проби пера. Перші виробничі агрономічні дописи, на тему органічного землеробства, екології. Статті друкував у журналі Україна.

 

Творчий доробок:
•1989  — «Совість»  — публіцистична група нарисів про долю землі. Видавництво «Прапор»,Харків.
•1989  — «Поле без гербіцидів, душа без погонича»  — про органічне землеробство, і про неправильне керування колгоспами.
•1993  — «Під чорним тавром»  — перша в Україні книжка про Голодомор. Номінована на Шевченківську премію.
•2000  — «Лебедія»  — історія дореволюційної Лебединщини.
•2001  — «За горами гори. Правда про Чечню»
•2003 р.  — «Пісні рідного краю»  — фольклорна збірка, куди увійшло більше 1000 народних пісень, які Борис Іванович записував із дружиною. Видавництво «Козацький вал», Суми.
•2007 р.  — «Важка стежина до Бога»  — присвячена репресіям проти церкви, які чинили більшовики.
•2008 р.  — «Під чорним тавром»  — перевидана і доповнена версія.
•2011 р.  — «Погром»  — про репресії проти музейників і музейництва.
Лауреат премії ім. Хвильового. З 23 травня 2008 року  — почесний громадянин Лебедина.

 

 

Инф.history.sumynews.com


Адрес новости: http://e-news.com.ua/show/280695.html



Читайте также: Финансовые новости E-FINANCE.com.ua