Цього року Президент Віктор Ющенко неодноразово обіцяв, зокрема Раді Європи, що особисто гарантує притягнення до відповідальності “організаторів” убивства журналіста Георгія Гонгадзе. Та слова Ющенка є нещирими, оскільки покарати злочинців неможливо з кількох причин. По-перше, домовленість про імунітет з колишнім президентом Леонідом Кучмою в обмін на незастосування сили проти помаранчевої революції та згода на повторення другого туру виборів 26 грудня.

 

Першочерговий інтерес Кучми полягав у тому, щоб захистити себе, а не привести до влади Януковича. Під час переговорів у Москві влітку 2004 року між Миколою Мельниченком та Ігорем Бакаєм одним із питань було не застосовувати касети проти Кучми у випадку, якщо переможе Ющенко. Тож Кучма припускав, що касети — це не підробка, і вони не змонтовані, як у цьому багаторазово запевняв він та Литвин.

 

Кучмина частина договору полягала у тому, щоб не перешкоджати перемозі Ющенка. Це включало і договір про незастосування сили проти учасників проющенківських мітингів. По-друге — політична доцільність. Ющенко та його оточення вдячні спікеру парламенту Володимиру Литвину за його позицію під час виборів-2004. Колишній голова НРБОУ Петро Порошенко був першим лобістом Литвина ще з часів, коли Порошенко і Литвин були союзниками Кучми. Литвин може бути потрібним і для формування парламентської більшості після виборів наступного року.

 

По-третє, загинув колишній міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко. Як зазначав його наступник Юрій Луценко, неважко повірити в те, що його вбили. Незабаром перша річниця помаранчевої революції. Проте нікого з оточення Кучми не було засуджено. На них або просто не звертають уваги в Україні, або багатьом дали можливість виїхати до Росії та Ізраїлю.

 

5 жовтня Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) підписала резолюцію з вимогою до української влади врахувати усі аспекти вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. У резолюції містяться такі ж висновки, що й у вересневому відкритому листі Міжнародної федерації журналістів (МФЖ) та інших організацій. Зокрема, зазначено: “Шкода, що тих, хто нібито здійснив вбивство, відокремили від загальної справи, а саме вбивство кваліфікували як таке, що здійснене групою осіб. Ми розглядаємо це як крок до виключення із списку підозрюваних імен організаторів вбивства”. ПАРЄ також незадоволена тим, що не відбулося жодних зрушень у “фаховій експертизі плівок Мельниченка”.

 

Та Ющенко не може втілити резолюції ПАРЄ щодо справи Гонгадзе, і його неспроможність втрутитись обернеться проти нього у двох аспектах.По-перше, на внутрішньодержавному рівні. Помаранчева опозиція (Тимошенко та інші) скористається цим під час передвиборчої кампанії 2006 року. По-друге, на міжнародному рівні. Провал виконання резолюції ПАРЄ негативно вплине на інтеграцію України до ЄС. ПАРЄ забажає знати, як Україна за Ющенка відрізнятиметься від України часів Кучми, який також ігнорував резолюції ПАРЄ.

 

Ющенко несхильний платити політичну ціну за підозри у наданні Кучмі гарантій недоторканності на переговорах у грудні 2004 року. На початку 2005-го звинувачення у підписанні домовленостей про недоторканність з Кучмою не вплинули б суттєво на рівень довіри до Ющенка, адже це можна було б списати на революційну доцільність та потребу запобігти кровопролиттю. Після вересневої кризи такі звинувачення додадуть переваг помаранчевій опозиції напередодні виборчої кампанії.

 

Небажання Ющенка зайняти чітку позиції щодо амністійних домовленостей з Кучмою, помножене на його відмову розпочати розслідування причетності до вбивства Гонгадзе спікера Литвина (в зв’язку з політичною доцільністю), унеможливлює виконання Україною резолюцій ПАРЄ. І все ж настав час, щоб нерозкрите вбивство Гонгадзе було нарешті визнане Ющенком.Якщо ж домовленість про імунітет для Кучми й надалі залишатиметься в силі, Ющенку слід наполягати, щоб той не давав інтерв’ю ЗМІ. Чи стратеги Ющенка не розуміють, що кожного разу, коли Кучма хвалить Ющенка, його популярність в Україні зменшується?

 

Тарас Кузьо,"Свобода"