Все далі від нас дата Великої Жовтневої революції. Все більше суперечок довкола її значення. Все більше кон’юнктурності в тих суперечках. Одне, що не викликає сумніву: була б ця подія неважливою, ніхто б не розпочав щодо неї дискусії.Вона не просто важлива. Її значення всесвітнє. Хоч би тому, що вперше в історії людства повсталий народ здобув перемогу і утримав її на багато років.

 

Дарма сьогодні дехто називає революцію переворотом, здійсненим партією більшовиків. Ні, це була таки народна революція і як би партія не знайшла точної відповіді на прагнення народів Росії, нічого б не вдалося, нічого б не змінилося.Так, багато чого не здійснилося з того, що мріяли революціонери, чого прагнув В. Ленін. Тепер політичні кон’юнктурники зловтішаються з приводу невдач, трагедій і поразок. Забуваючи при тому, що кращі здобутки радянського ладу (колективістські засади, патріотизм, індустріальний порив, безкоштовні освіта і медицина при повній зайнятості і т. ін.) – це наслідок Жовтневої революції. Соціальний поворот в європейських країнах початок бере звідтіля – з Жовтневої революції.

 

Так, були і репресії, і голод, і несправедливі війни, і втрата могутньої держави. Причини кожного з цих явищ досліджено з різною глибиною і різною достовірністю. Однак, смію стверджувати, що спільною причиною, можливо найголовнішою, тих бід була відсутність демократії, тих механізмів управління, які ставлять владу під контроль суспільства, роблять її залежною від народу. Влада безконтрольна стає безкарною, часто злочинною, вона невідворотно деградує до стану ворожості до власного народу. Досвід останніх років це підтверджує і на українському прикладі.

 

Щоб не повторювати в нових умовах попередніх помилок і провалів, слід зосередити всю увагу партії, політикуму, всього громадянства на практичному втіленні в життя реформи системи влади. Ця мета коштувала тривалої боротьби. Так само боротьби, хіба-що інтенсивнішої, потрібно буде для практичного втілення в життя змін до Конституції, проголосованих 8 грудня минулого року. Вони приймалися в час подій, котрі (з певними допусками) можна вважати революційними. Проводячи паралелі поміж подіями 1917 і 2004 років, маємо відчувати відповідальність за те, яким шляхом піде суспільний розвиток, - він буде вульгарно-капіталістичним (повертаючи Україну на півтора століття назад), чи соціально-справедливим, тобто розвитком на шляху саме демократичного і саме соціалізму.

 

Приклад революції, подальший розвиток її завоювань не залишає нам сумнівів щодо необхідного вибору. Соціалісти його зробили і з цього шляху не відступлять.І те буде найкращою відповіддю на питання про роль і значення Великої Жовтневої Соціалістичної революції.

 

Прес-служба Соціалістичної партії