З’їзд “НСНУ” практично віддзеркалив усі настрої українського суспільства й у своїх рішеннях був настільки ж суспільно компромісним.Кількамісячні суперечки про присутність у партійному керівництві та ймовірну участь у виборчому списку одіозних представників стали темою номер один.

 

Слід зауважити, що заяву Петра Порошенка напередодні з’їзду про його готовність відмовитися від участі в списку “НСНУ” на парламентських виборах багато хто потрактував як один із найсильніших політичних кроків нової владної команди. Бо й справді – стільки списів поламано навколо персони цього політика, що всі, хто в солодких мріях прагнув швидкої слави, напевно, не раз потім відхрещувався від цієї своєї мрії. Зрештою, готовий був відмовитися від такої слави і сам Порошенко, як виглядало це з його заяви. Тому очікували, що з’їзд пройде “в діловій і конструктивній атмосфері”, підтвердить рішення Порошенка, чим заодно припре до стовпа ганьби всіх, хто розкидає голослівні звинувачення, і на білому коні примирення та з прапором відновлення команди “Наша Україна-2002” почне виборчу кампанію.

 

Але недарма український народ придумав приказку, що починають за образи, а закінчують за гарбузи. Так сталося й на з’їзді “НСНУ”. Рішення про таємне рейтингове голосування, ухвалене делегатами, розбилося спершу об емоційні та, вочевидь, дуже добре підготовлені виступи фігурантів справи, а згодом об повідомлення ведучого з’їзду, що результати голосування озвучать лише пізно вночі. Навіть турбота у вигляді оголошення, мовляв зараз організатори заклопотані заміною зворотних квитків і бронюванням готелів для делегатів з’їзду, не могли нівелювати попередніх планів. Делегати, які ще рік тому після таких заяв домагалися б зміни всього складу ЦВК, цього разу вирішили, що, мабуть, так воно буде краще і погодилися з головуючим.

 

Що в підсумку? В підсумку з’їзд “НСНУ”, який формуватиме списки, заплановано на 3 грудня. Рішення, прийняті на цьому з’їзді, вже наступного дня впруться в початок виборчої кампанії, коли міняти щось буде просто неможливо, а відтак доведеться вступати в неї так, як вийде. І готовий побитися об заклад, що за таких умов Ющенко не очолюватиме списку “НСНУ”. Вже цього разу, вочевидь, розуміючи, до чого йдеться, він виклав своє бачення лідера списку – прем’єра Єханурова.

 

За підсумками з’їзду виступ Президента, до речі, виглядає дещо інакше. Якщо уявити собі, що В. Ющенко передбачав такий розвиток подій, то можна припустити, що його слова також були звернені персонально до найактивніших учасників “НСНУ”. Справді, вони повинні бути готовими до боротьби і, справді, повинні перемагати. Бо за ними – довгі роки до наступних парламентських виборів і до виборів президентських. І не виключено, що саме на цьому з’їзді закладено перший камінь, який розведе ці вибори в просторі та в командності. Бо саме виграш чи програш “НСНУ” на парламентських виборах може призвести до того, що Ющенко як народний Президент муситиме опиратися на інші політичні сили, навіть якщо їх доведеться створювати наново.

 

До речі, не знаю, чи зауважив хто, але, перейнявшись доторканністю чи недоторканністю керівного складу власної партії, делегати з’їзду не визначилися з партійним ставленням до депутатської недоторканності… Збіг обставин чи гра підсвідомості?

 

Сергій Смірнов, "ЛЬВІВСЬКА ГАЗЕТА"