Вбивство екс-губернатора Львівщини Степана Сенчука політика та впливові люди нашого міста прив’язують як до його політичної, так і до його бізнесової діяльності. Умовно цих людей можна розділити на два табори. Звичайно, більшість з них схильна вважати, що Степан Романович комусь заважав у бізнесовій сфері і „саме через це його було замовлено”.

 

Проте, якщо аналізувати коментарі чи припущення осіб, які за це бралися, то потрібно підходити до цього з призми особистих відносин чи відносин структур, які представляються цими ж політиками. Своєрідної лінії при коментуванні вбивства Сенчука притримувались Андрій Шкіль, Ігор Держко, Михайло Сендак та ряд інших політиків.

Дивно, але першим з тих хто взявся коментувати вбивство Сенчука був нардеп, член фракції „Батьківщина” у Верховній Раді Андрій Шкіль. Звичайно, Шкіль міг виявитися просто першим до кого додзвонилися представники львівських електронних ЗМІ! „Я думаю, що вбивство Сенчука не пов’язане з його політичною діяльністю і я впевнений в цьому на 90 відсотків. Думаю, що його вбивство пов’язане з його бізнесовою діяльністю”, - наполягав Андрій Шкіль. Звісно дивує така впевненість Шкіля в тому, що вбивство голови спостережної ради корпорації „Еколан”, пов’язано лише з його бізнесовою діяльністю проте, він має право так думати.

Подібно думає і інший БЮТівець – Ігор Держко. Менший за калібром проте, людина однієї партії Шкіля порадив шукати мотиви вбивства Степана Сенчука у бізнесових колах: „Степан Сенчук зорганізував себе як бізнесмен за дуже короткий термін, в цьому йому допомагали і адміністративний ресурс, і дружні структури, однак після його зняття з посади голови облдержадміністрації він залишив за собою надто багато бізнесових „хвостів”.

Підсумував вище сказане ще один однопартієць, голова обласної ради Михайло Сендак. Він висловлюючи своє обурення і розчарування загибеллю Сенчука пояснює її початком виборчої кампанії, при цьому додаючи, що вона буде складною та брудною. Цікавить лише те, для кого саме член ВО „Батьківщина” пророкує складність передвиборчої боротьби. Для своєї політичної структури чи можливо для основного конкурента НСНУ членом якого був Степан Романович Сенчук…?

Інша група „коментаторів” пов’язують вбивство екс-губернатора з тим, що Степан Сенчук був один із претендентів на посаду у Держкомрезерв. В цьому випадку інтереси екс-голови ОДА ніби-то пересіклись із інтересами київських бізнес груп, з якими як відомо, у Сенчука діалог завжди був лаконічний.

Не обійшлось і без припущень на рівні чуток. Одну з них було висловлено на сайті From-UA, де було сказано, що Сенчук, ніби-то, вийшов з „НСНУ” і вступив в „Батьківщину”. За словами автора статті він мав всі шанси очолити обласну організацію партії. Що б там не говорили такі злочини за один день не плануються.

Амбіції голови спостережної ради корпорації „Еколан” посісти крісло міського голови це міф. Якщо залізниця – це держава в державі, то корпорація „Еконан”, в певному сенсі, – це область в області. Єдиним вагомим аргументом під час виборчої кампанії мера Львова з боку Сенчука могли бути фінансові вливання в кампанію того чи іншого кандидата. Екс-губернатор Львівщини добре розумів, що створений йому Сендаком та іншими імідж кучміста-корупціонера все таки вплинув на його рейтинг. Можливо, саме тому він перебуваючи уже в „НСНУ” не зробив жодної спроби потрапити в прохідний список до Верховної Ради. Про нижчі рівні рад і говорити не варто.

Звичайно, кожна із версій має право на життя. Але поряд із мотивами вбивства виникає багато питань і про саме „виконання”. Чому стріляли із правого боку автомобіля Сенчука? Чому в Лексуса убитого миготів лівий показник поворота? Чому адвокат запізнився на зустріч? І таких чому безліч…

Останні рази автоматичні черги були направлені в сторону кримінальних авторитетів, однак 29 листопада вбито екс-голову Львівської обласної ради та екс-голову Львівської обласної державної адміністрації.

Степан Сенчук був одним із не багатьох львівських політиків, який ніколи не рвався в київські крісла. Він позиціонував себе лише як регіональний політик. Це не означає, що його вплив вимірювався кордонами Львівської області, але це говорить про те, що інтереси Львівщини для екс-губернатора були понад усе. Можливо, це єдиний губернатор в Україні, який в роки режиму Кучми-Медведчука не пристав на їх правила гри і завжди диктував свої, керуючись інтересами області.