Юрій Бойко: "Україні потрібна ефективна система влади"

З 1 січня 2006 року Україна має стати парламентсько-президентською республікою. Але якщо ще рік тому політична реформа була в центрі політичних баталій, то сьогодні ця тема дещо призабута. І даремно, бо переможцям парламентських виборів доведеться зіткнутися із серйозною проблемою - відсутністю законодавчих норм, які мають регулювати відносини між інститутами влади в нових умовах і чітко розподіляти обов'язки й повноваження всіх учасників політичного процесу. Про це і йшлося в розмові з лідером Республіканської партії України Юрієм Бойком.

- Декілька днів тому ви звернули увагу на загрозу політичної кризи, яка може статися, якщо не будуть ухвалені додаткові закони до політичної реформи.

- Я вважаю, що законодавчо проблема політреформи актуальна досі. Тобто недостатньо внести зміни до Конституції України, щоб реформа відбулася. Адже прийнявши нові правила, ми їх навіть "не обкатали", а думаємо, що після виборів за ними відразу можна буде жити. Юридичний аналіз ситуації свідчить про протилежне - й парламенту, й уряду, й Президенту доведеться зіткнутися з безліччю проблем і законодавчих недоробок. Якщо до цього додати різке посилення ролі партій у політичній системі, то криза буде просто неминучою.

Але йдеться не лише про кризу. Мета політреформи - це демократизація політичної системи, тому політики мусять зрозуміти, що необхідно перейти від розмов про демократію до самої демократії. Додаткові законодавчі ініціативи лише вдосконалять наявну систему. А протилежні дії, наприклад спроби зірвати політичну реформу через Конституційний Суд, можуть призвести до чергового конфлікту між Президентом і парламентом. Тому треба не заважати набранню чинності конституційної реформи, а готуватися до нових умов, у яких працюватимуть органи влади.

- Невже змін Конституції дійсно недостатньо?

- У нас дуже хороша Конституція. З урахуванням змін, які були прийняті рік тому й почнуть діяти з 1 січня, український Основний Закон стане ще кращим. Але треба розуміти й специфіку права України, і пам'ятати про тенденції в політичній сфері. Практика засвідчила, що у більшості випадків для вирішення спірних питань були потрібні чіткі норми закону, а не просто загальні тези Конституції. Достатньо пригадати всеукраїнський референдум 2000 року, коли існувала безліч версій щодо порядку його проведення і внесення змін до Конституції.

- А чи можливі інші шляхи, наприклад домовленості між політичними силами про дотримання правил?

- Дійсно, культура політичного діалогу існує у багатьох країнах. Там, щоб домовитися про зміни, політичні сили сідали за стіл переговорів і приймали спільне рішення. Так в Іспанії після смерті Франко між політиками партій-суперниць були підписані масштабні домовленості про подальші шляхи розвитку країни, так політичні сили домовлялися про правила гри в Польщі 1989 року.

Чи є у нас така культура? Тут варто згадати і про особливості українського менталітету: адже приказка "де два українці - там три гетьмани" також свідчить про те, що простими домовленостями, публічними пактами навряд чи можна обійтися при розв'язанні проблеми політреформи. Суперечки можуть завести нас дуже далеко, а це наразі не потрібно. Нині Україні потрібна ефективна система влади, а для цього слід ухвалювати закони, в яких будуть досконально виписані всі процедури й механізми нових правил гри. Нові процедури й механізми взаємодії між парламентом, урядом і Президентом потребують чіткого законодавчого регулювання.

- Які саме закони слід було б ухвалити?

- В України повинні бути закони "Про Президента України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про опозицію", "Про спеціальні слідчі комісії Верховної Ради". Необхідно також прийняти новий Регламент Верховної Ради. Зміни в повноваженнях Президента, уряду й парламенту треба деталізувати, інакше не уникнути різних колізій.

- Давайте саме поговоримо про колізії. Наприклад, наразі не прописаний термін, протягом якого Президент має ухвалити або відхилити узгоджену більшістю кандидатуру прем'єра. Як бути в такому разі?

- У Законі "Про Президента України" необхідно закріпити функції глави держави, позначені в Конституції, та механізми їх реалізації. У законі "Про Кабінет Міністрів України" слід чітко виписати процедури формування уряду, процесу опрацювання та затвердження урядових рішень. Це важливо особливо в тих випадках, коли ці рішення треба узгоджувати з Президентом, треба скріпляти підписами й прем'єра, й глави держави. Також необхідно чітко розписати процедури відставки окремих міністрів і уряду загалом, умови та тривалість роботи уряду й окремих міністрів у режимі "виконуючих обов'язки".

Дуже багато змін у зв'язку з політичною реформою слід внести і в Регламент Верховної Ради. Необхідно закріпити статус і функції коаліції парламентської більшості, процедуру її створення й розпуску, механізми політичної відповідальності фракцій, які входять до складу уряду. Адже доходить до абсурду. Наприклад, є фракції, які входять до складу уряду й одночасно голосують у парламенті проти урядових законопроектів.

Унаслідок конституційної реформи посилюється ймовірність дострокового розпуску парламенту. Тому процедуру розпуску (Верховної Ради) також треба детально розписати в Регламенті. Інакше на цьому підгрунті виникатимуть конфлікти та спроби штучного провокування парламентських криз.

- Як ви оцінюєте перспективи ухвалення згаданих вами законів? Надворі зима, до виборів залишилося кілька місяців...

- Усі вищеназвані законодавчі акти треба розробляти одночасно, в одному пакеті, так, аби вони були узгоджені між собою та не суперечили один одному.

- Так, але чи не здається вам, що це нереально? Нині політики не особливо схильні до компромісів. А Президент навряд чи підпише Закон про спеціальні слідчі комісії.

- Згоден, і ситуація навіть іще складніша, ніж ви її уявляєте. По суті, у нас поки що немає завершеної політреформи. Адже нові правила поки не торкнулися місцевого самоврядування, яке також слід реформувати. Крім того, потрібно чітко розділити статус і функції політичних керівників, які обираються на свої посади згідно із законом "Про державну службу". Інакше справа доходить до абсурду, коли в країні з'являються два генеральні прокурори, коли за судом відновлюють на посаду, яка вже не існує, тощо.

Країні необхідна сучасна й ефективна державна служба, яка б не залежала від зміни влади й забезпечувала б виконання для громадян усіх державних функцій незважаючи на політичну погоду. Політики мають бути зацікавлені у створенні такої системи, яка б функціонувала незалежно від того, якого кольору влада. Мені здається, що обговорення політиками того, як безболісно перейти на нові правила гри, могло б перевести передвиборну гонку в конструктивну площину.

- Тобто ви вважаєте, що ці закони має ухвалювати нинішній парламент?

- Так, цілковито переконаний у цьому. Якщо починається ремонт будинку, то спочатку встановлюються будівельні риштування, які забезпечують стабільність конструкції на час ремонту. Інакше будівля зруйнується. Так і з політреформою: якщо вона набере чинності за нинішніх умов, то система влади почне руйнуватися, ми отримаємо кризу влади. Вважаю, що нові нормативні принципи слід прописати перед початком роботи за новою Конституцією. Інакше просто не вийде утримувати стабільність системи влади на період змін.

"День"