Більш як чотири роки тому Америка пережила найжахливіший терористичний акт у своїй історії, здійснений терористичним угрупованням, відомим як Аль-Каїда. Через місяць після теракту вперше було повідомлено, що комуністичний Китай купив у Аль-Каїди американські крилаті ракети, котрі вціліли, з метою відновлення механізму їхньої роботи і використання для просування своїх власних потужностей у розробці крилатих ракет. Це повідомлення було підтверджене 29 листопада. Тиша з боку провідних ЗМІ була приголомшуючою.

І що виходить?

В той час, коли демократичний світ уже біля чотирьох років веде війну з терором, комуністичний Китай залишається стояти осторонь, незважаючи на вищезгадане та інформацію, що наведена нижче. Навіть продемократи та антикомуністичний рух, в основному, мовчали з цього приводу. Це залишається жахливою і небезпечною помилкою. Для тих, хто не знайомий з цією темою, нижче викладено короткий огляд того, що пов'язує комуністичний Китай з Аль-Каїдою і Талібаном. 1998: Після атаки Аль-Каїди американськими крилатими ракетами, комуністичний Китай заплатив близько 10 мільйонів доларів Аль-Каїді за вцілілі крилаті ракети США. 1999: Книга двох полковників комуністичного Китаю описує сценарій атаки на World Trade Center (Центр Всесвітньої Торгівлі). Автори представляють Усаму-бен-Ладена як людину, яка може "інструментувати" атаку. 11 вересня 2001 (так, дата вірна): Комуністичний Китай підписує угоду про економічне співробітництво з Талібаном.

Відразу після 11 вересня 2001: Комуністична агенція створює відео, "що прославляє атаки як удар по гордовитій нації". Також після 11 вересня 2001: Як повідомляє Віллі Лем (CNN), комуністичне керівництво вважає Аль-Каїду "перевіркою міці США", і відійде від нього, як тільки вирішить, що "зараз не час нападати на США". Також після 11 вересня 2001: Доки Пакистан обмірковує запит від США з приводу дозволу розмістити їхні війська на території Пакистану для проведення операцій проти Талібана, комуністичний Китай, союзник Пакистану протягом 50 років, заявляє, що він "проти того, аби дозволити розмістити іноземні війська у Пакистані". Також після 11 вересня 2001: Американська розвідка виявила, що найулюбленіша військових комуністичного Китаю компанія з розробки технологій, Huawei Technologies, встановлює телефонну мережу в Кабулі, афганській столиці.

11 листопада 2001: Доки спецпідрозділи США і місцеві афганці анти-таліби звільняють Афганістан, комуністичний Китай через публічні заяви і гру за завісою намагається запобігти, так би мовити, встановленню "про-американського режиму" в Кабулі. 2002: Напади спецпідрозділів США на схованки Аль-Каїди і на мережу великих складів зброї, отриманої з комуністичного Китаю, включаючи ракети земля-повітря. Це відбувається через кілька тижнів після того, як уряд США попереджає, що терористи Аль-Каїди спробують використати згадані ракети, щоб збивати літаки американців. Квітень 2002: Тодішній лідер комуністичного Китаю Цзян Цземінь, під час візиту в Іран, виступив з критикою з приводу військової присутності американців у Центральній Азії. Кінець осені 2002: Майже рік пройшов після звільнення Афганістану – делегація від Талібана з трьох чоловік, на чолі з Устадом Халілом, котрий претендує на позицію "правої руки" Мулли Омара, проводить тиждень у комуністичному Китаї, зустрічаючись з (партійними) кадрами, на їх запрошення.

Серпень 2002: Розвідка пост-талібанського уряду Афганістану виявила, що комуністичний Китай перетворив частину Пакистану, яка, як вважають, знаходиться під його контролем (дуже ймовірно "Aksai Chin", спірна територія Кашміру, яку Пакистан віддав своєму довгостроковому союзнику в 1960-х), на безпечну гавань для Аль-Каїди. Травень 2004: ЗМІ розкривають, як служба розвідки комуністичного Китаю використовує деякі зі своїх провідних компаній на світовому фінансовому ринку, щоб допомагати Аль-Каїді добувати і відмивати гроші для своїх операцій. При цьому Китай продовжує заявляти, що він є другом у війні з терором, а дурні прихильники "зустрічей" продовжують вірити в це. Нічого не може бути далі від істини.

Встановити причини, через які комуністичний Китай підтримує анти-американских терористів, неважко. США є головною перешкодою для планів комуністів у завоюванні Тайваню, зміщення Японії як лідируючої держави в Азії, і зміщення США як найсильнішої світової держави. В усьому цьому Китай зазанав поразки; його надії на радикальний націоналізм івагу режиму, з часів розправи на площі Тянь-Ань-Мень обернуться потужним зворотним ударом. Таким чином, китайська комуністична партія бачить у США головну загрозу своїй міці і виживанню. Хоча президент Буш не раз вимагав від Китаю покласти кінець підтримці Аль-Каїди, він, насправді, навіть не припускав існування такої підтримки. На жаль, він у цьому не самотній. Насправді, ті з нас, хто наполягає на поширенні інформації про це, складають явну меншість. Якщо ми хочемо перемогти у війні з терором, положення в цьому питанні повинне змінитися. Війна з терором насправді є частиною Другої Холодної війни: Холодна війна між комуністичним Китаєм і демократичним світом. Така війна з терором не може і не зможе бути виграною, допоки вільний світ не побачить, що являє собою Комуністична партія Китаю насправді. Шлях до перемоги у війні з терором закінчується не в Кабулі, Багдаді, Тегерані чи Дамаску, він закінчується в Пекіні. Америка та її союзники ніколи не будуть у безпеці, поки Китай не зміниться.

Пан Д. Дж. Мак Гуайр є президентом і одним із засновників China e-Lobby і автором книги "Dragon in the Dark: How and Why Communist China Helps Our Enemies in the War on Terror " ("Дракон у пітьмі: як і чому китайська Комуністична партія допомагає нашим ворогам у війні з терором").