Олег Зарубінський: "Взаємини з Росією мають бути меркантильні"

Питання енергетичної безпеки стоятимуть на порядку денному візиту до України польського міністра закордонних справ Стефана Меллєра. Це перший візит чільного зарубіжного посадовця до України після завершення газової кризи з Росією.

В інтерв'ю Бі-Бі-Сі заступник голови парламентського комітету з євроінтеграції Олег Зарубінський сказав про можливість приєднання України до Вишеградської четвірки у питанні спільних дій з енергетики.

Польща фактично підтримала Україну в газовій суперечці з Росією. На початку січня Варшава, не уникаючи серйозної стурбованості, повідомляла про зменшення надходження російського газу.

Чи передбачається обговорення питань енергетичної безпеки під час нинішнього візиту міністра закордонних справ Польщі з метою вироблення спільної стратегії?

О. Зарубінський: З самого початку не потрібно переоцінювати важливості цього візиту. Але плюси мають бути. Вони повинні полягати у тому, що у сусідніх держав має бути скоординована і зовнішня політика, і енергетична політика. В контексті цього візиту можна розглянути і питання, які порушувалися Євросоюзом під час піку конфліктної ситуації з Росією з питань газу. Щодо необхідності мати спільну енергетичну концепцію ЄС і України. В цьому контексті перемовини з МЗС Польщі - а Польща з самого початку підтримала Україну під час цього конфлікту - можуть мати певний успіх.

Крім цього, є низка питань чисто економічного характеру у взаєминах між Україною і Польщею. Вони зумовлені, зокрема, і присутністю Польщі в ЄС.

П'ять європейських країн - Польща, Австрія, Угорщина, Словаччина і Чехія - підписали Угоду про спільні дії в сфері енергетики.

Які перспективи приєднання України до цієї Угоди?

О. Зарубінський: Перспективи є, але, давайте будемо відвертими, мова має йти про те, що жодна з цих країн не є енергонезалежною. Я розумію, що гуртом легше і батька бити, але в 2006 році має бути переглянута сама сутність україно-російських взаємин. Інвентаризація договірно-правової бази вже на часі. Має бути модернізований статус наших взаємин з Росією. Я веду мову про певне особливе партнерство, під яким розумію не цілування в ясна, а з іншого боку - не жбурляння каміння. Це має бути абсолютно прагматизована і навіть меркантильна система наших взаємин. Але, якщо є можливість долучитися до Вишеградської четвірки плюс Польща, то, дійсно, це позитивно бути присутнім всюди. Бо, як правильно кажуть, в політиці, як і в коханні, програє відсутній.

Запланований балтійський трубопровід оминає такі транзитні країни, як Польща і Україна. Яка має бути позиція цих країн у цьому питанні?

О. Зарубінський: Країни, які є самі транзитними зонами, можуть претендувати на певні акції і певну участь у газопроводах в інших транспортних артеріях енергопостачання на території інших країн. До речі, це абсолютно не реалізований важливий сегмент української зовнішньої політики.

Як в цілому вплине газова криза на взаємини України з ЄС?

Це віддаляє чи долучає Україну ближче до ЄС?

О. Зарубінський: З одного боку, хотілося б відповісти, що певною мірою долучає до ЄС. Адже ЄС зрозумів, що енергетична залежність може переростати в різні проблем не лише для України, але і для держав ЄС. В цьому Україна стає для ЄС ще важливішою. Але, з іншого боку, якщо зробити неупереджений аналіз угод з Газпромом, то з'являється парадоксальна ситуація, коли Україна нібито виведена із системи енергетичних зв'язків. Бо на сьогодні вона одержує газ не у Росії, не у Туркменістану, а у посередника, до того ж зі швейцарською пропискою.

"BBCUkrainiane.com"