Анатолій Кінах: "В світі панує жорстка конкуренція"

Що відбувається між Україною і Російською Федерацією стосовно власності на маяки?

- Україна чітко виконує свої зобов’язання по умовам тимчасового перебування Чорноморського Флоту на території України згідно базової угоди, яка підписана 28 травня 1997 року. Але за ці роки так звана "дипломатія без краваток" призвела до того, що накопичилось величезна кількість питань. В тому числі й вирішення питання передачі на баланс України об’єктів гідрографії, включаючи маяки. Величезна кількість питань, які стосуються землі, оренди землі, соціального розвитку Севастополя, виконання зі сторони Чорноморського Флоту законодавства України по охороні навколишнього середовища.

Тому зараз Україна однозначно буде підсилювати всі методи захисту своїх інтересів і забезпечувати виконання базової угоди. Те, що відбувається навколо маяків, я хотів би це особливо підкреслити, - це питання, яке зачіпає і національну безпеку України, і наш авторитет в світі. Україна ратифікувала всі угоди, які стосуються міжнародного морського права. Згідно вимог міжнародного морського права, Україна, як незалежна держава, несе повну відповідальність за безпеку мореплавства в своїх територіальних водах. Ялтинський маяк, як приклад, є українською власністю, тому зараз ми працюємо над тим, щоб ця ситуація була чітко, жорстко переведена в площину юридичну, нормативну.

В першій декаді лютого буде проведено спеціальне засідання Ради національної безпеки і оборони, де ми розглянемо комплекс питань по захисту українських інтересів в контексті виконання базової угоди по тимчасовому перебуванню Чорноморського Флоту на території України. Буквально сьогодні ми завершили переговори з російською стороною і плануємо орієнтовно 16 лютого провести перше засідання спеціальної підкомісії по Чорноморському Флоту у складі Міждержавної комісії, яку очолюють президенти України і Росії. Я ще раз хочу підкреслити, що Україна буде підсилювати всі заходи в рамках міжнародного права, українського законодавства по захисту національних інтересів.

- Росіяни звинувачують Україну в тому, що її позиція є непослідовною, принаймні це можна почути в коментарях, які ми мали на 5 каналі протягом дня, слухали і дивились. В чому ж непослідовність: в тому, що 14 років Україна не порушувала питання про приналежність маяків? Кому же вони тоді належали, хто забезпечував безпеку мореплавства? Чому лише сьогодні - одразу після газової війни - порушується питання Чорноморського Флоту? Це перша низка питань, які одразу виникають по тих подіях, які можна простежити в останні дні.

- Це не відповідає дійсності. Я можу навести конкретний приклад по маяку на мисі Сарич Ще в 2003 році Господарський суд прийняв рішення, згідно якого цей маяк є однозначно у власності України.

- Після того туди пішли студенти і їх не пустив російський патруль.

Це був 2003 рік, я повторюю. В липні 2005 року Севастопольський господарський суд ще раз підтвердив, що це є українська власність. В жовтні 2005 року Міністерство закордонних справ України надіслало ноту до Міністерства закордонних справ Росії з цього приводу. Ніяких рухів назустріч. Тому взагалі апріорі, чітко згідно законодавства, чітко в рамках виконання судових рішень Україна робить те, що необхідно для захисту інтересів. Так, безумовно, це треба робити дуже цивілізовано, чітко, без ескалації напруги. Але всі повинні зрозуміти, в тому числі наші партнери і дружня сусідня держава Російська Федерація, що Україна буде незворотно підсилювати захист своїх інтересів, діючи цивілізовано, в рамках юридичних вимог. І ми вдячні тим громадським організаціям, які концентрують на цьому увагу. Але маємо надію, що те саме Студентське братство розуміє свою частку відповідальності в тому, щоб не стати зброєю у тих, хто хотів би ескалації конфлікту і його трансформації в площину загострення міждержавних відносин.

- Козирі опозиції, яка одразу це говорити почала. З вуст пана Кушнарьова прозвучало те, що хтось роздуває антиросійську істерію.

- Україна діє послідовно і буде діяти так і надалі, тому що питання стосується наших стратегічних інтересів.

- Росія говорить, що це не питання юрисдикції українських судів, на чиї рішення Ви послались, що це є міждержавні взаємини? Отже питання є не внутрішньо українським чи внутрішньо російським, це є міждержавне питання або міжнаціональне.

Я хотів загострити увагу на тому, що українська сторона і пропоную прискорити розгляд цього питання, як в контексті засідання Ради національної безпеки і оборони України, де ми розглянемо комплекс політичних, юридичних питань. Чітко, ще більш конкретно сформулюємо алгоритм вирішення, включаючи вимоги до нашого партнера - російської сторони. Спеціальна підкомісія по Чорноморському Флоту, яку, до речі, очолюють заступники міністрів закордонних справ України і Росії повинна розставити крапки над „і”, але зволікання з цими питанням ми вже не допустимо. Воно зайшло надто далеко.

- Безпека України. Це стосується власне енергетичних питань? Після того, як було досягнуто домовленості. Я не вимагаю від Вас коментарю стосовно ціноутворення на газ, який отримає Україна, це 95, 230 або 50 доларів, оскільки Ви не є суб’єктом переговорного процесу. Можу від Вас попросить, звичайно, коментарі, але коментарі швидше політика пана Кінаха. Мене цікавить державна політика енергетичної безпеки України. Наскільки серйозно це питання розглядається і надалі, а не всі заспокоїлись після досягнення певних домовленостей з Газпромом, які не гарантують те, що через півроку ціни на газ, або на транзит газу не будуть переглянуті?

- Однозначно, Україна необхідно суттєво підсилити, зміцнити національну енергетичну безпеку. Абсолютно неприпустимо, коли 80% нафти і 70% природного газу з урахуванням того, що туркменський природний газ транспортується через територію Росії, ми отримуємо практично з одного регіону. Це дуже високий рівень економічної і політичної залежності. Рада національної безпеки і оборони розглянула на своєму засіданні ще в листопаді комплекс питань щодо зміцнення енергетичної безпеки, включаючи необхідність затвердження енергетичної стратегії України, бо, на жаль, Україна практично єдина з європейських розвинутих країн, яка не має затвердженої енергетичної стратегії. Комплекс заходів, який включає підхід за всіма напрямкам до енергозбереження. Адже у нас енергоємність валового внутрішнього продукту дуже висока – в 3-5 разів вище ніж у розвинутих країнах. Безумовно, диверсифікація постачання – це і підсилення роботи по...

- За рахунок чого диверсифікація? Норвезький газ, він не може з'явитися в Україні за один момент, так саме, як любий інший газ, або будь-яка інша нафта.

- Мова йде і про диверсифікацію постачання, починаючи з більш активної і цілеспрямованої роботи по реалізації, наприклад, проекту Євро-Азійського нафтотранспортного коридору - термінал Південний-Одеса-Броди-Плоцьк-Гданськ - так і питання, які стосуються доступу на ринок України, а через Україну в Європу, газу зі Середньо-Азійських республік Каспійського регіону, Ірану. І це дуже серйозний проект, який зачіпає енергетичну безпеку і європейського континенту. В тому числі диверсифікація споживання енергоресурсів.

 Наприклад, в Україні енергетичного вугілля мінімум на 400 років, високоякісної уранової руди - на 100 років, і ці питання нам потрібно також підсилити, включаючи створення ядерного циклу по виробництву свіжого ядерного палива. І ці питання, на жаль, ми вирішуємо з дуже великим запізненням, бо ціна на природний газ 50 доларів за тисячу кубометрів – це, по суті, економічний наркотик, який дуже розслабив владу. Ми, по суті, робимо зараз те, що світ робив ще на початок 70-х років, коли був перший стрибок цін на нафту. Нам необхідно підсилити інвестиційно- інноваційну політику, модернізацію економіки, формування конкурентоспроможних секторів економіки України. І це є основою нашої безпеки не тільки в енергетиці.

- А стратегічний партнер через якого лежить труба, він не поміняється і кордони його не поміняються, і труба не буде прокладена в обхід...

- Є варіанти, і ми пропонуємо. Вони достатньо реальні і підтримуються тим же Європейським Союзом. Я впевнений, що Росія також зрозуміє, що вона є невід'ємною часткою енергетичної безпеки, що необхідно працювати, і робити спробу сьогодні вирішити питання з Україною через зовнішньоекономічний чи політичний тиск - це марна справа. Україна ніколи не буде приймати вже рішення під тиском, слід шукати вже оптимальний баланс рівноправної взаємовигідної співпраці, так, як це буває у всьому світі, незалежно від напрямку співпраці. І це наша позиція, і ми будемо її відстоювати, бо за цим - стратегічні інтереси держави і нашого суспільства.

- Де опинилася національна безпека з відставкою уряду?

- Знаєте, я маю достатньо досвіду, щоб порівнювати, але такої, перепрошую, це я вже кажу, як не посадова особа, а як громадянин України, ганебної ситуації я не пам’ятаенню до поточної кон’юнктури. І це дуже сильно ослаблює нашу державу. Це факт, з цим необхідно боротися.

- Як і із застосуванням, можливим застосуванням адміністративного ресурсу на виборах?

- Однозначно, з цим слід боротися. По суті, я дуже хотів, щоб люди віддалили в пам'яті те, що відбувалось у 2004 році, той брудний тиск, коли влада вже боролася не з опозицією, а з власним народом. І ми ніколи вже не допустимо, щоб це повторилось. Дуже важливо, щоб люди в ході парламентської компанії розуміли логіку подій, мал%Eошення до стратегічних інтересів держави, приймає рішення про відставку уряду.

- Відставка ніколи не буває доречною, давайте визнаємо факт.

- Я думаю, що це як раз особливий приклад, коли концентрація іспитів і ризиків для України, як ніколи, висока. Приклад того, що, на жаль, практично за 15 років незалежності України у нас так і не сформувалась ні політична еліта, ні політичні структури влади, які спроможні загальнодержавні, загальнонаціональні стратегічні питання розглядати у вищий пріоритет по відношенню до поточної кон’юнктури. І це дуже сильно ослаблює нашу державу. Це факт, з цим необхідно боротися.

- Як і із застосуванням, можливим застосуванням адміністративного ресурсу на виборах?

- Однозначно, з цим слід боротися. По суті, я дуже хотів, щоб люди віддалили в пам'яті те, що відбувалось у 2004 році, той брудний тиск, коли влада вже боролася не з опозицією, а з власним народом. І ми ніколи вже не допустимо, щоб це повторилось. Дуже важливо, щоб люди в ході парламентської компанії розуміли логіку подій, мали право на вільний вибір, щоб всі мали доступ до засобів інформації, щоб парламентська компанія була не просто змаганням з чорного піару чи брудних технологій, а щоб це був іспит і змагання інтелекту, програм, уміння захищати національні інтереси. Слід працювати саме над цим.

- Вам щось заважає перед вибором?

- В принципі мені дуже заважає те, про що я тільки що сказав – що, на жаль, в Україні поки що нема розуміння того, що для конкурентоздатної держави необхідно консолідувати політичну волю, ресурси, інтелект, кадри, оскільки тільки тоді можна знайти своє гідне місце в світі. В світі панує жорстка конкуренція, і всі повинні це розуміти. Кожна держава і кожний народ виборюють своє місце під сонцем і тільки ті, хто сконсолідовані, перемагають. Нам необхідно йти по такому шляху.

"5 канал"